IPv4 та IPv6: чим відрізняються адреси й з’єднання?
IPv4 та IPv6 — дві версії Internet Protocol, які одночасно працюють у сучасному Інтернеті. IPv4 використовує 32-бітні адреси, IPv6 — 128-бітні. Більший адресний простір IPv6 не робить канал автоматично швидшим чи безпечнішим: результат залежить від мережі, маршруту й налаштувань.
Формат адрес і мережевих префіксів
IPv4 зазвичай записують чотирма десятковими числами, наприклад 192.0.2.10. IPv6 записують шістнадцятковими групами через двокрапку; послідовність нульових груп можна один раз скоротити як ::, наприклад 2001:db8::10. Обидва наведені діапазони призначено для документації, а не для розміщення чинних публічних серверів. Після косої риски пишуть довжину мережевого префікса: 192.0.2.0/24 і 2001:db8::/32 позначають блоки, а не окремий вузол. Обчислення IPv4-підмережі можна перевірити в IP-калькуляторі.
Чому пристрій має кілька адрес
Комп’ютер може водночас мати приватну IPv4 для локальної мережі, публічно видиму IPv4 через NAT, локальну IPv6 та одну чи кілька глобальних IPv6. У режимі dual stack програма вибирає доступну родину адрес. DNS-запис A вказує IPv4, AAAA — IPv6; сайт може публікувати обидва типи. Наявність AAAA не означає, що з’єднання гарантовано працює: вебсервер, маршрутизація й міжмережевий екран також мають підтримувати IPv6. Формат пакета й поле Hop Limit описано в RFC 8200.
NAT і сумісність програм
Через обмежений простір IPv4 оператори часто використовують NAT, а іноді й CGNAT, щоб кілька пристроїв мали спільну публічну адресу. IPv6 пропонує набагато більше адрес, тому пристрої можуть отримувати глобальні адреси без обов’язкового такого спільного використання. Це не скасовує потреби в міжмережевому екрані. Програма, що підтримує лише IPv4, не почне розуміти IPv6 після зміни DNS; для зв’язку між родинами потрібні відповідні мережеві механізми або підтримка обох версій на кінцевих вузлах.
Як перевірити збій з’єднання
Якщо один сайт не відкривається, запитайте його записи A та AAAA і порівняйте доступність через IPv4 та IPv6. Якщо працює лише одна версія, перевірте адресу й маршрут саме цієї версії, DNS, правила маршрутизатора і сервера. Різницю у швидкості між версіями може спричиняти інший маршрут чи точка підключення, а не розмір адреси. Перевірка IP на 2ip показує адресу, з якої надійшов конкретний запит; різні запити чи програми можуть використовувати різні адреси. Запишіть час і родину адрес, перш ніж повідомляти провайдеру про несправність.
Під час діагностики записуйте не лише адресу, а й сімейство протоколу. Один застосунок може підключитися через IPv6, а інший — через IPv4, навіть якщо вони відкриті на одному пристрої. Якщо сайт недоступний лише через одне сімейство, окремо перевірте записи DNS A й AAAA, маршрутизацію та правила мережевого екрана.