Що таке Whois?

Через WHOIS традиційно запитували реєстраційні відомості про домен або IP-ресурс. Для доменів загального призначення (.com, .org та інших gTLD) основним джерелом реєстраційних даних тепер слугує RDAP. У відповіді можуть бути вказані реєстратор, дати й статус домену. Особисті дані власника часто приховані.

Чим WHOIS відрізняється від RDAP

Класичний WHOIS зазвичай працює через TCP-порт 43 і повертає текст без єдиного для всіх реєстрів формату. RDAP передає структуровані відповіді через HTTPS, підтримує міжнародні імена та розмежування доступу. З 28 січня 2025 року ICANN вважає RDAP основним способом отримання даних про реєстрацію gTLD; окремі реєстри можуть і далі надавати WHOIS. Для національних доменів правила й доступність даних залежать від конкретного реєстру. Роз’яснення ICANN.

Що можна дізнатися

Зазвичай доступні статус домену, реєстратор, дати реєстрації та закінчення строку, сервери імен і службові контакти. Набір полів різниться залежно від зони та джерела. Ім’я, адреса чи телефон власника можуть бути приховані за правилами захисту даних; відсутність цих полів не означає, що домен нічий. Дата завершення реєстрації також не гарантує, що домен одразу стане доступним для купівлі.

Як читати результат

Перевіряйте джерело, час оновлення і статус запису. Реєстраційні відомості про домен не доводять, хто керує конкретним сайтом. Для IP-адрес звертайтеся до даних відповідного регіонального інтернет-реєстру; вони описують розподіл ресурсу, а не особу відвідувача сайту. Почати перевірку можна через інформацію про IP-адресу або домен та відомості про домен.

Приклад перевірки домену

Якщо сайт почав показувати помилку після продовження домену, знайдіть запис домену й порівняйте строк реєстрації, статус і сервери імен. Статус clientHold або serverHold може пояснити відсутність делегування, але причину й порядок виправлення слід уточнювати в реєстратора. Якщо дати вас здивували, врахуйте затримку оновлення бази та перевірте відповідь в авторитетного реєстратора чи реєстру. Технічний запис не показує стан хостингу й не підтверджує доступність сторінок сайту.

Під час перевірки IP-адреси запис RIR допоможе визначити організацію, якій виділено мережевий діапазон, і контакт для повідомлень про зловживання. Це не доказ, що саме ця організація надіслала повідомлення або керує конкретним пристроєм. За динамічної адреси, VPN, проксі чи спільного використання адреси одним IP можуть користуватися різні люди. Щоб зіставити адресу з користувачем, потрібні журнали провайдера й точний час події.

Чому дані можуть бути відсутні

Розкриття персональних даних у публічних відповідях обмежене. ICANN описує категорії приховуваних полів у політиці реєстраційних даних. Законний запит закритих відомостей розглядають через передбачені процедури, а не обходом обмежень. Різні доменні зони мають власні правила; відомості про національний домен не варто автоматично порівнювати з правилами gTLD. Для з’ясування власника сайту одного запису RDAP теж недостатньо: домен може використовувати підрядник, орендар або компанія з окремою юридичною назвою.

Якщо потрібно підтвердити право на домен, використовуйте документи реєстратора й керування обліковим записом: публічна довідка показує лише доступну частину реєстраційних даних і не замінює юридичної перевірки.