Що таке IP-адреса?

IP-адреса — числовий ідентифікатор мережевого інтерфейсу в IP-мережі. Вона потрібна, щоб доставляти пакети одержувачеві; один комп’ютер може мати кілька адрес.

IPv4 та IPv6

Адреса IPv4 має 32 біти й зазвичай записується чотирма десятковими числами, наприклад 192.0.2.1. Адреса IPv6 має 128 біт і записується шістнадцятковими групами, наприклад 2001:db8::1. Обидва приклади належать до діапазонів для документації, тому їх не слід використовувати для публічного сервера.

Пристрій може одночасно мати IPv4 та IPv6, а також кілька адрес кожного сімейства. Адреса може належати конкретному інтерфейсу або видаватися на певний час.

Публічна й локальна адреса

Публічну адресу можна маршрутизувати в Інтернеті, але це саме собою не гарантує вхідних з’єднань: їх можуть обмежувати маршрутизатор і брандмауер. Приватні адреси IPv4, зокрема з діапазонів 10.0.0.0/8, 172.16.0.0/12 та 192.168.0.0/16, використовують усередині мереж і не маршрутизують безпосередньо в публічному Інтернеті. Через NAT сайт часто бачить іншу адресу, ніж показують налаштування Wi-Fi на пристрої.

Що можна дізнатися за адресою

Адреса допомагає визначити мережу й оператора, але не встановлює достовірно особу користувача чи його точне місцезнаходження. Перевірте мережевий діапазон через пошук IP та домену, а параметри підмережі — в IP-калькуляторі. Про сам протокол читайте в статті «Що таке IP?».

Як адреса з’являється на пристрої

У домашній мережі маршрутизатор зазвичай автоматично видає пристрою локальну адресу IPv4 через DHCP. Адреса IPv6 може формуватися механізмами автоналаштування або видаватися сервером DHCPv6. Для ручного налаштування потрібні не лише цифри адреси: важливі довжина префікса, типовий шлюз і робочі DNS-сервери. Неправильний шлюз може не заважати обміну з сусідніми пристроями, але перешкоджатиме виходу за межі підмережі.

На телефоні адреси змінюються при переході з домашнього Wi-Fi на мобільну мережу. Адреса, яку бачить сайт, також може відрізнятися після підключення VPN. Тому одна IP-адреса не є постійним ідентифікатором людини. Статичну адресу закріплюють налаштуванням або договором із провайдером; динамічна може змінюватися без дій користувача. В обох випадках через NAT багато пристроїв можуть виходити в Інтернет з однієї публічної адреси IPv4.

Що перевірити при неполадці

Спочатку порівняйте локальну адресу в налаштуваннях пристрою з адресою, яку показує сайт. Якщо локальна IPv4 починається з 169.254, пристрій міг не отримати звичайну конфігурацію DHCP; така адреса призначена для локального обміну в одному сегменті. Потім окремо перевірте шлюз і DNS: коли з’єднання з IP працює, а домен не відкривається, причина часто в розв’язанні імені. Для зв’язку між підмережами перевіряйте маску або довжину префікса, а не тільки збіг перших цифр.

У мережах IPv6 адреса одного пристрою також може змінюватися: багато систем застосовують тимчасові адреси для вихідних з’єднань. Тому для діагностики записуйте адресу разом із часом спостереження та назвою інтерфейсу. Не переносіть висновок про власника адреси на всіх людей, що користувалися тією самою мережею.

DHCP і локальне визначення сусідів

Отримати адресу — лише частина локального налаштування. DHCP може надати IPv4-параметри, після чого пристрою ще потрібно взаємодіяти із сусідами канального рівня. IPv4 використовує ARP, а IPv6 — Neighbor Discovery. Докладніше: DHCP і ARP/Neighbor Discovery.