Internet Protocol (IP) - міжмережевий протокол. Відноситься до маршрутизованих протоколів мережного рівня сімейства TCP/IP. Саме IP став тим протоколом, що об'єднав окремі підмережі у всесвітню мережу Інтернет. Невід'ємною частиною протоколу є адресація мережі (IP-адреса).
IP об'єднує сегменти мережі в єдину мережу, забезпечуючи доставку даних між будь-якими вузлами мережі. IP не гарантує надійної доставки пакета до адресата. Зокрема, пакети можуть прийти не в тому порядку, в якому були відправлені, продублюватися (приходять дві копії одного пакета), опинитися пошкодженими (зазвичай пошкоджені пакети знищуються) або не прийти зовсім.
У сучасній мережі Інтернет використовується IP четвертої версії, також відомий як IPv4. У протоколі IP цієї версії кожному вузлу мережі ставиться у відповідність IP-адреса довжиною в 4 октета (4 байти). При цьому комп'ютери в підмережах об'єднуються загальними початковими бітами адреси. Кількість цих біт, загальне для даної підмережі, називається маскою підмережі. Раніше використовувалося поділ простору адрес по класах - A, B, C. Клас мережі визначався діапазоном значень старшого октету, зараз використовується безкласова адресація.
В даний час вводиться в експлуатацію шоста версія протоколу - IPv6, яка дозволяє адресувати значно більшу кількість вузлів, ніж IPv4. Ця версія відрізняється підвищеною розрядністю адреси, вбудованою можливістю шифрування і деякими іншими особливостями. Перехід з IPv4 на IPv6 пов'язаний з трудомісткою роботою операторів зв'язку та виробників програмного забезпечення і не може бути виконаний одномоментно. На середину 2010 року в Інтернеті були присутні більше 3000 мереж, що працюють по протоколу IPv6. Для порівняння, на той же час в адресному просторі IPv4 були присутні більше 320 тисяч мереж, але в IPv6 мережі набагато більші, ніж в IPv4.