Байт (англ. byte) — одиниця зберігання і обробки цифрової інформації; сукупність бітів, що обробляється комп'ютером одномоментно. У сучасних обчислювальних системах байт складається з восьми бітів і, відповідно, може приймати одне з 256 (28) різних значень (станів , кодів). Проте в історії комп'ютерної техніки існували рішення з іншими розмірами байта (наприклад, 6, 32 або 36 бітів), тому іноді в комп'ютерних стандартах та офіційних документах для однозначного позначення групи з 8 біт використовується термін «октет» (лат. octet ).
Кілобайт (КБ, Кбайт) — одиниця вимірювання кількості інформації, рівна 1024 байт.
Мегабайт ( МБ, Мбайт) — одиниця вимірювання кількості інформації, рівна, залежно від контексту, 1 000 000 (106) або 1048576 (220) байтам.
Гігабайт (позначення Гбайт) — кратна одиниця вимірювання кількості інформації, рівна 230 = 1073741824 байт (згідно з пропозицією міжнародної електротехнічної комісії є Гібібайт). Згідно ГОСТ 8.417-2002 термін гігабайт з позначенням "ГБ" дорівнює 109 = 1 000 000 000 байт.
Терабайт (Тбайт , ТБ) м., скл. — одиниця вимірювання кількості інформації, рівна 1 099 511 627 776 (240) стандартним (8- бітним) байтам або 1024 гігабайтам. Застосовується для вказівки обсягу пам'яті в електронних пристроях.
Петабайт (ПБ , Пбайт) — одиниця кількості інформації , рівна 1015 або 250 байтам .
Ексабайт (Eb , ЕБ , Ебайт) — одиниця вимірювання кількості інформації, рівна 1018 або 260 байтам.
Зеттабайт (англ. zettabyte) (Збайт, З, ЗБ) — одиниця вимірювання кількості інформації, рівна 270 стандартним (8-бітним) байтам або 1024 ексабайта. Застосовується для вказівки обсягу пам'яті в різних електронних пристроях.
Йоттабайт (ЙБ, Йбайт; англ. Yottabyte - септібайт) — одиниця вимірювання кількості інформації, рівна 1024 або 280 байтам.